Бути самими собою
ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ

Метафоричні асоціативні карти (МАК). Психологічний інструментарій для дослідження важливих тем через метафору танцю

ШЕПІТ ЕМОЦІЙ

Почуй кожну емоцію!  
30 карток із назвами емоцій та повідомленнями від них.
Три робочі схеми та посібник з прикладами близько 20 вправ

ДАРИ МУДРОСТІ

У висловах колоди «Дари мудрості» кожен знаходить подарунок − відповідь на своє запитання!
130 карток з ресурсними висловами; посібник з прикладами понад 25 вправ.

МАГІЯ ЗАПИТАНЬ

 

«Усі відповіді всередині нас!». Магія починається з запитання.
130 коучингових запитань, що мобілізують енергію та спрямовують до бажаного результату. 
Психологічний інструментарій Ірини Матійків

АРИФМЕТИКА ЕМОЦІЙ

Якщо емоція виникла, значить, вона для чогось потрібна!
Психологічний інструментарій містить 130 карток з назвами емоцій, почуттів, станів та посібник з понад 34 вправ.

 

ПРОСТІР ДІЙ

У дії ховається магія, благодать і сила! 
80 карткок з парами дієслів, посібник з прикладами понад 20 вправ

ЗАЗИРНИ У СЕБЕ

Зазирни у себе. Усередині тебе є джерело, яке живить завжди!
90 карток з висловами та запитаннями, посібник з прикладами понад 25 вправ, ігор та технік

УПРАВЛЯЮ СОБОЮ

Якщо не управляти собою, тоді хто це зробить?
90 ламінованих карток з психологічними техніками, посібник з тренінгами, вправами, іграми

ЧАРІВНІ ЗАПИТАННЯ

Відповіді знаходяться в самих запитаннях! 
55 карток з коучинговими ресурсними запитаннями,
 посібник з прикладами понад 20 вправ.

Бути самими собою

Зрозуміти власну унікальність – дозволити собі «бути собою»

Одного разу прийшов Садівник у свій сад і побачив, що усі його квіти, дерева та кущі вмирають.
Дуб пояснив, що помирає, бо не може бути таким високим, як Сосна… Садівник побачив зламану Сосну – вона зламалася від думки про те, що не могла давати виноград як Лоза. А Лоза гинула, тому що не могла квітнути, як Троянда… Троянда плакала від того, що не могла бути такою ж могутньою, як Дуб…
У всьому саду Садівник знайшов лише одну рослину – Фрезію, яка цвіла напрочуд пишно, як ніколи. Садівник запитав у неї: «Як таке сталося? Ти ростеш серед цього зів’ялого та похмурого саду, і маєш такий гарний вигляд?»
Красуня Фрезія відповіла: «Не знаю… Можливо, я завжди думала, що, висаджуючи мене, ти хотів бачити у своєму саду саме Фрезію. Якби ти бажав мати у саду ще один Дуб або ще одну Троянду, ти б посадив саме їх…»

Тоді я сказала сама собі: я буду намагатись бути Фрезією настільки добре, як тільки зможу…»