Легенда про любов
«Арифметика емоцій»

Психологічний інструментарій. Якщо людина переживає емоцію, значить вона для чогось потрібна!

 

«ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ»

Метафоричні асоціативні карти. Психологічний інструментарій для дослідження важливих
тем через метафору танцю

«УПРАВЛЯЮ СОБОЮ»

Ламіновані картки з психологічними техніками. 
30 комунікативних + 30 управління емоціями + 30 тілесних практик!!! 

"Шепіт емоцій"

 Психологічний інструментарій.  Емоції «прагнуть» бути прожитими і відреагованими, потреби задоволеними, а внутрішні конфлікти залагодженими!

"Дари мудрості"

Психологічний інструментарій. У висловах колоди «Дари мудрості» кожен знаходить подарунок − відповідь на своє запитання!

"Магія запитань"

 

Психологічний інструментарій. 130 коучингових запитань, що мобілізують енергію та спрямовують до бажаного результату. 

Легенда про любов

Про найголовніші цінності

Колись дуже давно на Землі був острів, де мешкали всі духовні цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав спускатись під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі. Залишилась тільки Любов. Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж закортіло податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і попросилася до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато коштовностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися на самоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона була так захоплена веселощами, що навіть не почула, як її кликала Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли старий поплив, Любов спохопилась, що вона забула запитати його ім’я.
Тоді вона звернулась до Знання: – Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене? Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалину, куди поплив старий:
– Тому що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.