Подарунок від богів
Можливості з’являються тоді, коли ми готові…
Якось Зевс і Гера з небес спостерігали за людьми. Раптом Гера помітила одного чоловіка, який сидів на землі та гірко плакав. Він був дуже бідний: його одяг перетворився на лахміття, сандалі на ногах були зовсім розірвані.
Гера пошкодувала його і почала просити Зевса:
– Бачиш того чоловіка, який гірко плаче – допоможи йому!
– Я вже намагався, але він ще не готовий!
Гера нічого не хотіла чути. Вона щиро шкодувала чоловіка:
– Який ти твердосердий! Адже тобі нічого не вартує послати йому хоч трохи грошей. Ти ж бачиш, він голодний, йому нічого одягти.
Зевс розсміявся:
– Добре, я виконаю твоє прохання. Мені це справді нічого не вартує. Але він ще не готовий...
І безхмарне небо розрізала блискавка. Здавалося, весь світ на мить завмер. Але ось знову защебетали птахи, ще яскравіше засвітило сонце. І на дорозі просто перед бідняком з’явився великий мішок, наповнений золотом. Чоловік ішов, не підіймаючи голови, і наштовхнувся на мішок. Він спіткнувся і відскочив убік, боячись втратити свої і без того зношені сандалі. Акуратно переступивши через мішок чоловік, зітхаючи, пішов далі...