Колода карт «Арифметика емоцій»

Психологічний інструментарій

МЕТАФОРИЧНІ АСОЦІАТИВНІ КАРТИ «ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ»

Інструмент для дослідження життєво-важливих
тем через метафору танцю

КАРТКИ З ПСИХОЛОГІЧНИМИ ТЕХНІКАМИ «УПРАВЛЯЮ СОБОЮ»

90 психологічних технік для пізнання себе та інших

Мотиваційний тренінг "Математична культура як ресурс особистості" (Електронний варіант)

Ціна: 200 грн.

 

Матійків І. М. Математична культура як ресурс життєтворчості особистості: мотиваційний тренінг : [метод. посіб.] / І. М. Матійків. — Львів: Компанія “Манускрипт”, 2010. — 272 с. 

 

У методичному посібнику представлені концепція і технологія формування навчальної мотивації учнів професійних закладів  до вивчення математики. Творче використання цієї технології при підготовці майбутніх фахівців сприятиме не тільки створенню психологічних умов для підвищення математичної культури, а й формуванню професійної спрямованості, позитивного ставлення до майбутньої професії, підвищенню креативності та життєвої компетентності особистості.

Посібник має практичну значущість для практичних психологів, соціальних педагогів, викладачів математичних дисциплін, студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто прагне розкрити в собі ресурси творчого життєстведження.

 

Опис:


ЗМІСТ
Вступ   
І. Теоретичне обґрунтування і рекомендації щодо впровадження методики 
1.1. Концепція формування мотивації до вивчення математики
1.2. Основні етапи реалізації методики
1.3. Мета та завдання мотиваційного тренінгу
1.4. Структурні компоненти заняття
1.5. Основні техніки виконання вправ і методи організації роботи учасників
1.6. Критерії оцінки ефективності впровадження методики
1.7. Ресурси

ІІ. Методика формування навчальної мотивації учнів ПТНЗ до вивчення математики
Вступне заняття 1. Організаційно-підготовче
Заняття 2. Створи себе сам
Заняття 3. Все починається зі самомотивації
Заняття 4. Вчимося бути самоефективними
Заняття 5. Асиметрія півкуль
Заняття 6. Творче вирішення життєвих завдань 

ІІІ. Додатки

  1. Анкета самооцінки життєвої компетентності
  2. Таємниці економії часу
  3. Життєва позиція
  4. Методика визначення рівня суб’єктивності контролю (РСК)
  5. Ефекти зорового сприймання
  6.  Вправа “Знайди відповідність”
  7. Анкета самооцінки математичних компетенцій
  8. Дослідження уваги. Тест “Шифровка” (субтест Векслера)
  9. Методика “Арифметичний рахунок”
  10. Вправа. “Сфери відповідальності”
  11. Як робити те, що не Хочеться, а Треба?
  12. Закономірності запам’ятовування
  13. Способи тренування пам’яті та уваги
  14. Вправа “Ціную себе”
  15. Вправа “Портрет везунчика долі”
  16. Поради для тих, хто хоче стати “везунчиком долі”
  17. Мотивація успіху і боязнь невдачі (Опитувальник А. Реана)
  18. Тест Ліппмана “Логічні закономірності”
  19. Методика “суттєві ознаки” 
  20. Методика “Складні аналогії”
  21. Тест “Асиметрія півкуль”
  22. Тест. “Вихід зі скрутних життєвих ситуацій”
  23. Тест “Який Ваш творчий потенціал?”
  24. Методика. “Профіль мислення”
  25. Тест “Психогеометрична типологія”
  26. Якості життєтворчої особистості
  27. Анкета оцінювання тренінгових занять

Література      

 

ЗАНЯТТЯ 4. ВЧИМОСЯ БУТИ САМОЕФЕКТИВНИМИ (ознайомчий фрагмент)

Мета та завдання: усвідомлення самоефективності як компоненту системи мотивації, її важливості для виконання складної діяльності, розвиток інтелектуальних здібностей.

Структура заняття “Вчимося бути самоефективними” 

  1. Вступ. Притча “Майстерність”.    
  2. Експрес – розминка.    
  3. Мозкова атака. “Самоефективність – це…”   
  4. Тест на визначення самоефективності.    
  5. Вправа “Поціль у десятку”.    
  6. Вправа “Ціную себе”.    
  7. Незвичайна вправа.     
  8. Притча “Страшний сон”.    
  9. Вправа “Портрет везунчика долі”.    
  10. Інтерактивна лекція про позитивне (або оптимістичне) мислення.    
  11. Метафорична гра за мультфільмом “Крихітка Єнот”.    
  12. Вправа “Скептики і оптимісти”.    
  13. Вправа “Тік-Так”.    
  14. Уникнення невдачі.    
  15. Вправа “М’ячики”.    
  16. Вправа “Самоефективним можна стати, якщо...”    
  17. Тест Ліппмана “Логічні закономірності”.    
  18. Методика “Суттєві ознаки”.     
  19. Вправи на розвиток розумових операцій.    
  20. Методика “Складні аналогії”.    
  21. Міні–тест “Мова суахілі”.    
  22. Вправа “Пригадаймо”.  
  23. Рефлексія заняття.     
  24. Вправа на завершення    
  25. Домашнє завдання     

1. ВСТУП. ПРИТЧА “МАЙСТЕРНІСТЬ” (Пауло Коельо)
Воїн довго удосконалювався в стрільбі з лука. Досягнувши високої майстерності, він вирішив повернутися в рідне село. Йде дорогою й бачить: у деревах стріли стирчать і всі без винятку — в центрі мішені. “І хто ж цей стрілець, — подумав воїн, — який завжди влучає в центр мішені? Я стільки років вчився, а такого так і не досягнув!” Запитавши про це у мешканців, почув у відповідь:
— Так, є такий стрілець у нас, завдяки йому вороги обходять наше село стороною.
Лучник захотів познайомитися з ним. І як він здивувався, коли побачив маленьку дівчинку. 
— Не може бути! – ахнув стрілець. — Дівчинко, як ти досягла такої досконалості в стрілянині? Яким чином ти завжди потрапляєш у центр мішені?
— Це дуже просто, – відповіла мала. — Я стріляю куди хочу, а навколо вістря стріли, що встромила, малюю центр мішені.
 

У чому смисл цієї притчі?

Наше завдання сьогодні полягає у тому, щоб знайти зв’язок між змістом притчі і поняттям самоефективністі, а також подумати, як стати ефективним у житті. 

Рекомендації психологу. На початку заняття доцільно обговорити результати виконання домашнього завдання, нагадати учасникам про норми взаємодії та запитати їх про сподівання. 

2. ЕКСПРЕС – РОЗМИНКА

Щоб перетравити знання, 
потрібно поглинати їх з апетитом.
Анатоль Франс

Мета: активізація розумової діяльності, творчого мислення.
Техніки: робота в колі або в малих групах. 

Опис вправи. Дайте відповіді на запитання:
1. Скажіть, чому в стародавніх єгиптян перо страуса вважалося символом справедливості?
Відповідь. У страуса стрижень пера ділить опахало на дві абсолютно рівні половинки, а у всіх інших птахів – на нерівні.
2. Де, на думку поета І. Бродського, нестача простору компенсується надлишком часу?
Відповідь. У в’язниці.
3. З якого дерева раніше в Росії найчастіше фальшивомонетники підроблювали печатки?
Відповідь. Фальшиві печатки переважно виготовлявся з липи. Звідси слово “липовий” – фальшивий.
4. Двоє людей підішли до річки. Біля берега знаходився човен, в якому могла розміститися тільки одна людина. Подорожні переправилися через річку на цьому човні і продовжували свій шлях. Як вони це зробили?
Відповідь. Подорожні підійшли до різних берегів річки, спочатку переправився один, а потім інший. Можна припустити, що задачу заважає вирішити шаблонне розуміння першої фрази (“Двоє підішли до річки”), яка наштовхує на думку, що подорожні йшли разом і в одному напрямку.

Коментар. Розминка є важливою частиною будь-якого тренування, наприклад, у спорті вона готує м’язи до фізичного випробовування. А розминка “ментальних м’язів” перед психологічним навантаженням є одним з способів підвищення самоефективності. 
Розв’язання розумових задач потребує від людини неабияких вольових зусиль. Якби той, хто дивується винахідливості генія, міг поглянути на сам процес цих винаходів, тоді почав би дивуватися не тільки розуму, а й силі волі, пристрасті, цілеспрямованості та наполегливості винахідників. Також важливу роль у стимулюванні розумової діяльності відіграють почуття, наприклад такі, як здивування, допитливість, цікавість. 

3. МОЗКОВА АТАКА “САМОЕФЕКТИВНІСТЬ – ЦЕ…”

Кожна людина володіє необхідним потенціалом для зміни себе.
К.Двек

Мета: ідентифікація поняття “самоефективність”; налаштування учасників на підвищення власної ефективності у тренінговій діяльності з метою подальшого перенесення цього досвіду в навчальну та професійну діяльності.
Техніка: мозкова атака. 
Ресурси: фліпчарт, маркери.

Опис вправи. Темою нашого заняття є самоефективність. Тому спочатку визначимо це поняття. Оскільки воно несе змістове навантаження, тому пропоную висловити свої думки, асоціації, образи тощо стосовно нього. Психолог записує всі думки на фліпчарті. 

Запитання для обговорення
    Що означає “бути самоефективним”?
    Що означає “самоефективність” в контексті математичної діяльності?
    Які чинники впливають на самоефективність? 
    Чи кожна людина може бути самоефективною?
    Що робити, щоб бути самоефективним? 
    Чи є взаємозв’язок між самоефективністю та життєвими завданнями, цілями?
    Які риси характеру притаманні самоефективній людині?

Коментар. Поняття “самоефективність” увів психолог А. Бандура.

  • Самоефективність – віра в ефективність власних дій в різних життєвих ситуаціях та очікування успіху від їх реалізації. 
  • Самоефективність – віра у власну здатність впоратися з діяльністю, спрямованою на досягнення певного результату. 
  • Самоефективність – переконання людини в тому, що вона може управляти своєю поведінкою.

У житті перед кожною людиною постають різноманітні завдання. Проте підхід до їх вирішення відрізняється: одні люди вірять в свої сили та уміють протистояти труднощам, інших збентежують найменші невдачі, а треті навіть не намагаються замахнутися на серйозні вчинки. Пояснення цього – висока або низька самоефективність. 
Відчуття самоефективності впливає на те, наскільки компетентною почуває себе людина під час якоїсь діяльності. Люди, які усвідомлюють самоефективність, докладають більше зусиль для виконання складних видів діяльності, ніж ті, які сумніваються у власних можливостях. Ті, які вважають себе нездатними досягти успіху, більш схильні до уявлення невдалого сценарію і зосереджуються на тому, що все буде погано. Впевненість у неспроможності досягти успіху послаблює мотивацію і перешкоджає вибудовувати ефективну поведінку [36, с. 390].
Підвищення самоефективності сприяє звільненню від страхів, невпевненості, формуванню оптимістичного і творчого ставлення до життя загалом, зміцненню здоров’я.