Тренерська майстерність: теорія і практика
«Арифметика емоцій»

Психологічний інструментарій. Якщо людина переживає емоцію, значить вона для чогось потрібна!

 

«ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ»

Метафоричні асоціативні карти. Психологічний інструментарій для дослідження важливих
тем через метафору танцю

«УПРАВЛЯЮ СОБОЮ»

Ламіновані картки з психологічними техніками. 
30 комунікативних + 30 управління емоціями + 30 тілесних практик!!! 

"Шепіт емоцій"

 Психологічний інструментарій.  Емоції «прагнуть» бути прожитими і відреагованими, потреби задоволеними, а внутрішні конфлікти залагодженими!

"Дари мудрості"

Психологічний інструментарій. У висловах колоди «Дари мудрості» кожен знаходить подарунок − відповідь на своє запитання!

"Магія запитань"

 

Психологічний інструментарій. 130 коучингових запитань, що мобілізують енергію та спрямовують до бажаного результату. 

Тренерська майстерність: теорія і практика

Ціна: 560 грн.

                   

Книга 1. Матійків І. М. Тренерська майстерність: теорія і практика. Технологія проведення тренінгів: [метод. посіб.]. – Львів : СПОЛОМ, 2021. – 280 с. 

Книга 2.  Матійків І. М.     Тренерська майстерність: теорія і практика. Практикум для тренерів: [метод. посіб.]. – Львів : СПОЛОМ, 2021. – 224 с.

Вартість 2-х книжок - 560 грн

               Методичний посібник «Тренерська майстерність: теорія і практика» створений як практичне керівництво для тих, хто навчає дорослих або має намір реалізувати себе в цій галузі. Він складається з двох книг: «Технологія проведення тренінгів» і «Практикум для тренерів». 

          Перша книга "Технологія проведення тренінгів" присвячена методичним основам соціально-психологічних і бізнес-тренінгів, у ній наведено опис 25 тренінгових методів та інструментів, понад 170 тренінгових вправ. Читач знайде відповіді на ключові питання, які постають у процесі тренерської діяльності, наприклад, такі: як перетворити  навчання в захоплюючу подорож з результатом, який перевищує сподівання учасників; які методи та інструменти тренінгової роботи доцільно застосовувати на різних етапах проведення тренінгу; як результативно розподілити тренінговий час;  як оцінити ефективність тренінгу; яку  інформацію потрібно зібрати перед початком тренінгу та ін. 

        Друга книга «Практикум для тренерів» спрямована на формування особистісних якостей, що забезпечують високі стандарти тренінгової роботи. В ній наведений опис 10 базових компетенцій тренера, що дає змогу провести самооцінку і скласти проєкт самовдосконалення. На допомогу тренеру в книзі запропоновано: 14 вправ і чек-листів для самопізнання; 27 технік управління емоціями та підтримки стану психологічного благополуччя, 17 різних практикумів та інша цінна інформація. Краще розуміти потреби учасників, знаходити до них підходи, почуватися впевнено в різних ситуаціях допоможе сучасна модель Рімана-Томана, адаптована авторкою до тренерської діяльності. Не секрет, що для початківців та й досвідчених тренерів важливою є інформація про те, які зустрічаються учасники тренінгу і що з ними робити. У книзі  наведено 16  категорій учасників і орієнтовні рекомендації щодо роботи з ними,  а також 22 пікантні ситуації на тренінгу і варіанти реагування на них. 
         В якості методу профілактики професійного вигорання тренерів соціально-психологічних і бізнес-тренінгів, а також підвищення їх професійної майстерності, пропонується авторська модифікація сценарію проведення супервізійної Балінт-групи.
Особливість цього посібника – практична спрямованість, простота, доступність, легкість у використанні, швидке досягнення позитивних результатів завдяки унікальному поєднанню авторських методик. 
 Віримо, що творче використання наукової інформації та практичних розробок, запропонованих авторкою посібника, допоможе тренеру отримувати задоволення від своєї праці, а учасникам легко засвоювати інформацію, вдосконалювати корисні вміння та впроваджувати зміни у своє життя.

           Для тренерів соціально-психологічних і бізнес-тренінгів, менеджерів з персоналу, коучів, практичних психологів, соціальних педагогів, педагогічних працівників навчальних закладів, студентів, а також фахівців сфери «людина−людина», які хочуть отримати додатковий дохід. 

Опис:

ЗМІСТ

Розділ І. Методика проведення тренінгів
Тренінг як форма активного практичного навчання
Види тренінгів
Мета, завдання, заплановані результати 
Композиція тренінгу
Структурні елементи і вправи 
Методи та інструменти роботи на тренінгу
 Форми організації роботи учасників. Техніки об’єднання в групи
Організація тренінгового простору 
Засоби для проведення тренінгу
Показники ефективності тренінгу

Розділ ІІ. Практика застосування тренінгових методів і вправ
Вступна частина тренінгу
1. Слово тренера
2. Вправи для знайомства
3. Планування результатів тренінгу
4. Погодження домовленостей
Основна частина тренінгу
5. Діагностичні вправи
6. Вправи на осмислення та активне засвоєння теоретичного матеріалу 
7. Вправи для вдосконалення конкретних якостей, стратегій мислення, компетенцій та набуття досвіду
Завершальна частина тренінгу
8. Вправи на повторення й узагальнення знань і досвіду 
9. Вправи для підведення підсумків
10. Ритуал прощання
Ресурсні вправи
11. «Криголами» та енерджайзери
12. Інтелектуальні розминки
13. Релаксаційні вправи

Розділ ІІІ. Індивідуальний стиль та бренд тренера. Стандарти тренінгової роботи
Індивідуальний стиль та бренд тренера
Перше враження
Ролі та функції тренера
Профіль компетенцій тренера
10 базових компетенцій тренера
Системне і стратегічне мислення
Творчий підхід та імпровізація
Тренер і учасники: сфери відповідальності

Розділ ІV. Практикум для тренерів 
Сотвори себе!
Особистий SWOT-аналіз
Переконання тренера, що ведуть до успіху
«Включаємо стан!». Техніки емоційного  налаштування та підтримки стану психологічного благополуччя
 «Контакт − є …». Техніка віддзеркалення в тренерській роботі
Самомотивація тренера та його енергетичний потенціал 
Мова тренера як засіб мотивації
Емоційна компетентність тренера
Що тренеру робити з емоціями?
На допомогу тренеру: 17 корисних технік 
Асертивність поведінки і психологічні кордони тренера
Упевненість тренера
Руховий репертуар тренера
Як завоювати довіру аудиторії? Конгруентність тренера
Супервізія тренерів
Технологія проведення балінтовської групи
Як надавати зворотний зв'язок? Пам'ятка  для тренера

Розділ V. Особливості навчання дорослих
Модель засвоєння знань дорослими. Чотири стадії навчання за Д. Колбом
Стилі навчання (П. Хоней і А. Мамфорд)
Динаміка тренінгової групи та управління нею
Модель Рімана-Томана та її застосування в діловій комунікації.
Учасники тренінгу. Які вони є і що з ними робити?
Ситуації на тренінгу та рекомендації
11 секретів тренера, який досягає максимально ефективних результатів
Профілактика конфліктів на тренінгу. Тренер як посередник
Абетка тренера 

Словник тренера

Література

Покажчик вправ

 

Ознайомчий фрагмент

          УЧАСНИКИ ТРЕНІНГУ. ЯКІ ВОНИ Є Й ЩО З НИМИ РОБИТИ?

         Далі наведені категорії учасників тренінгу за результатами  власних спостережень (з досвіду авторки посібника) і орієнтовні рекомендації щодо роботи з ними. Найлегшою для спілкування на тренінгу є категорія учасників під назвою «Зацікавлені». Зацікавлені учасники −уважні й зосереджені, є активними впродовж навчання, беруть участь в обговореннях, дискусіях, вправах, ставлять додаткові запитання, роблять нотатки, просять перелік літератури тощо. Вони є фасилітаторами тренінгового процесу і своїм прикладом мотивують інших до активної роботи. 
Не всі учасники тренінгу є такими. Тренеру доводиться працювати також зі «складними» і «важкими учасниками».
•    «Складні» учасники – це особи, які створюють труднощі на тренінгу через свої особисті особливості, нестачу культури, дефекти виховання тощо.
•    «Важкі» учасники тренінгу – цілеспрямовано та активно створюють  проблемні ситуації на тренінгу, що перешкоджають тренеру рухатися до запланованих результатів.

 «Мовчуни», «Сором’язливі».
Поведінка. Малопомітні під час тренінгу, мовчать, сумують, всіляко уникають відповідей на запитання та участі в груповій роботі, навіть після кількаразових спроб залучити їх до обговорення. Важко зрозуміти, що є за мовчанням. Причиною такої поведінки може бути скромність, сором'язливість учасника, або незадоволення від усього процесу навчання й небажання брати в ньому участь; байдужість, особливо якщо він прийшов на тренінг «за рознарядкою».

Що з ними робити? Заохочуйте щиро будь-яке його висловлювання. Використовуйте роботу в колі, коли кожен учасник висловлює свою думку. Дайте «Мовчуну» роль «спостерігача», який потім має розповісти про результати спостережень. Під час дискусії адресуйте кілька запитань «Мовчуну».

 «Базікала», «Говоруни», «Чомучки».
Поведінка. Говорять про все й ні про що. Ставлять нескінченні запитання тренеру; коментують вголос те, що відбувається; наводять приклади з власного життя і практики; відволікають інших учасників від основної теми сторонніми розмовами; розповідають жарти й анекдоти. Багатослівні учасники монополізують право висловлюватись, прагнуть різними способами привернути до себе увагу, не дають можливості іншим себе проявити.

Що з ними робити? Встановіть регламент на виступ і дотримуйтеся його. Дайте «Базікалу» слово після того, як виступлять інші. Запитайте в групи, чи не заперечує вона проти повторного виступу. Учасників типу «Говорун» можна попросити спостерігати за регламентом виступів.

«Критики», «Невдоволені». 
Поведінка. Учасники з такою рольовою позицією критикують тренера, знецінюють почуте, а також інформацію на слайдах, хоча конструктивних пропозицій немає. З кожного питання наводять свої міркування, доводи, приклади, протиставляють свій досвід із знаннями тренера, сперечаються з ним, шукаючи найменші невідповідності в його словах. Щодо групи критик також може поводитися різко, вступає в конфлікти й суперечки, ігнорує думки і доводи інших учасників. Критик прагне взяти владу й контроль у свої руки.

Що з ними робити? Погоджуватися з конструктивною критикою й запереченнями. Запропонувати роль, у якій може задовольнити свою потребу в самоствердженні або бути в центрі уваги і, водночас принесе користь групі. Наприклад, бути  «головним експертом» тощо.

«Людина-НІ», «Негативісти».
Поведінка. Зосереджуються на негативних аспектах почутого, активно заперечують нові пропозиції, постійно поправляють тренера. Водночас їм не подобається все, що він пропонує.. Заперечення всіх і вся - основна риса їхнього характеру. Вони апріорі проти всіх думок, постійно не згодні. 
Своїми діями створюють негативну атмосферу на заняттях.

Що з ними робити? Запропонуйте вести деякі нескладні вправи (або їхні частини), водночас строго регламентуйте час. Або надайте право групі вирішувати − працювати за сценарієм, який запропонував тренер або за тим, що запропонувала людина «НІ». Зазвичай група ставить усе на свої місця.

«Реготуни» й «Шептуни».
Поведінка. Сідають подаль, регочуть, насміхаються, дають в’їдливі коментарі.
Перешіптуються між собою, не дуже реагують на прохання тренера. Або спочатку замовкають, потім далі перешіптуються. 

Що з ними робити? Нагадати про домовленості та важливість їхнього дотримання для досягнення запланованих результатів. Поговорити під час перерви, прояснити ситуацію, попросити про дотримання домовленостей.

«Неуважний слухач».
Поведінка. Не дослуховує думку тренера або інших учасників, часто перебиває і висловлює свої міркування, підганяє тренера «давайте далі…». 

Що з ним робити? Нагадати про ухвалені домовленості. Обговорити з групою, як постійне перебивання впливає на досягнення результатів тренінгу. На перерві звернутися до такого учасника з проханням «слухати уважно».

«Ув’язнені», «Невмотивовані». «Байдужі».
Поведінка. Демонструють, що їм не цікаво. Здебільшого, це учасники, які беруть участь у тренінгу з примусу. Їх змушує до цього керівництво або інші обставини. Такі учасники часто роздратовані, іноді – покірливі. Найбільше вони б воліли знаходитися в іншому місці. 

Що з ними робити?. Висловити розуміння. У житті трапляються випадки, що інші ухвалюють за нас рішення.   Наголосити, які вигоди отримають учасники, пройшовши тренінг. Зараз ви тут, і лише від вашої активності залежить, що ви «заберете із собою» з тренінгу або просто втратите час. 

«Всезнайки», «Зарозумілі», «Вискочки» («А я…»).
Поведінка. Демонструють надмірно свої знання, інтелектуальну перевагу над іншими учасниками й над тренером. Такі учасники апріорі вважають, що вони й так усе знають, навіть більше за тренера: знайомі з усіма теоріями, випробували всі стратегії. Керуються внутрішньою настановами: «Я все знаю!», «Ви не можете мені запропонувати нічого нового».  Здатні захоплено й авторитетно говорити на будь-яку тему. Знають відповіді на всі ваші запитання. Мають вихід із будь-якої ситуації, у їхньому запасі багато прикладів, які вони готові наводити.

Що з ними робити? Подякуйте йому за допомогу. Поставте йому конкретні питання з теми тренінгу. Якщо він знає відповідь − добре. Він ваш помічник. Попросіть його навести конкретні приклади. Якщо не знає, − буде працювати, зазвичай це розумні людина. Робіть це делікатно, не зачіпаючи його самолюбства.

«Агресивні».
Поведінка. Демонструють злість, підвищують голос, чинять опір, займають позицію «не буду».
Що з ними робити?. Висловити розуміння й запитати щось на кшталт: «Як ваша поведінка зараз допомагає всім учасникам рухатися до запланованих результатів тренінгу?», «За яких умов Ви б погодилися енергію  своїх емоцій спрямувати на досягнення результатів тренінгу?».

«Центр уваги», «Зірка», «Демонстративні».
Поведінка. Прагнуть бути в центрі уваги, постійно демонструють свою інтелектуальну перевагу як над іншими учасниками, так і над тренером, часто ігнорують тренера. 

Що з ним робити? Залучайте такого учасника до проведення тренінгу: попросіть його зробити коментар, доповнити інформацію, виконати нескладне доручення (напр., роздати ручки чи стікери, пересунути фліпчарт тощо). Подякуйте за допомогу.

«Залипші на травмуючих подіях».
Поведінка. Розповідають про болісні ситуації зі свого життя. Неодноразово до них повертаються. 

Що з ним робити? Наголосити на відмінностях між тренінгом і психотерапією, сказавши, напр. «Тренінг спрямований на розкриття потенціалу; розвиток, вдосконалення конкретних  компетенцій, а для вирішення особистісних завдань – індивідуальне консультування психолога або психотерапія».

«Песимісти». 
Поведінка. Для цього типу характерні: песимістичний настрій, який проявляється як у висловлюваннях («та нічого хорошого», «і це не так, і те не так»), замкнутість, закриті пози. Спілкування з цими людьми іноді нагадує описану Е. Берном гру «Так, але …». Участь у тренінгу беруть неохоче, намагаються відсидітися, деколи з неохотою  включаються в роботу.

Що з ними робити? Залучати до роботи, ставити запитання: «А що в цьому може бути доброго?», «Як ви вважаєте, чому у вас може НЕ вийти те, чого будемо навчатися на тренінгу?».

«Пасивні».
Поведінка. Не розуміють, що для досягнення запланованих результатів тренінгу потрібно діяти. Перекидають відповідальність на інших.

Що з ними робити? Наголосити, що від активності та відповідальності залежить результат і не лише на тренінгу, а в будь яких життєвих ситуаціях.

«Буркотуни». 
Поведінка. Тихо висловлюють своє невдоволення. 

Що з ними робити? Залучати до роботи, ставити запитання: «Як ваше невдоволення допомагає в житті?», «Що має відбутися, щоби ваш стан змінився?»

 «Циніки», «Хами», «Грубіяни».
Поведінка. Глузують з інших учасників, зверхньо поводяться, роблять зневажливі та іронічні висловлювання. Порушують норми культури.

Що з ними робити? Тренер може зупинити процес, щоби розставити крапки над «і». Запитання учасника «Що зараз відбувається?», «Як гадаєш, як сприймає група твою поведінку?», «Який буде результат тренінгу, якщо це буде продовжуватися?». Запитання групі «Які маєте пропозиції, щоби змінити ситуацію?» 

«Скептики».
Поведінка. Не вірять у результативність тренінгу «А для нам це потрібно?», «Це нічого не дасть!»

Що з ним робити? Залучати до роботи, ставити запитання: «Що вам дає підстави думати, що вам буде НЕ потрібно те, що пропонується на тренінгу?»

Чим швидше тренер класифікує учасників навчання, тим легше йому вдасться уникнути важких ситуацій на тренінгу.