Тренінг «Управляю собою» як засіб профілактики професійного вигорання педагога
Джерело статті: Матійків І. М. Тренінг «Управляю собою» як засіб профілактики професійного вигорання педагога // Сучасні тенденції розвитку освіти й науки: проблеми та перспективи» : зб. наук. праць / [гол.ред. Ю. І. Колісник-Гуменюк]. Київ – Львів – Бережани – Ломжа, 2024. Вип.15. 304 с., С.149-155).
У статті обґрунтовано доцільність проведення заходів з профілактики професійного вигорання педагогічних працівників; наведено структуру та зміст авторського тренінгу «Управляю собою» (із застосуванням авторської колоди технік "Управляю собою"), який спрямований на відновлення емоційної рівноваги, актуалізацію внутрішніх ресурсів педагогів шляхом засвоєння технік управління собою на тілесному, ментальному, емоційному рівнях.
Підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів потребує розвитку на лише функціональної (володіння технологіями, техніками, методами навчання), а й їх особистісної готовності до майбутньої діяльності. Адже важливим інструментом впливу педагога на здобувачів освіти є його особистісні якості, такі як відповідальність, впевненість, ассертивність, об’єктивність, комунікативна толерантність, емпатійні здібності, цілеспрямованість. Особливої значущості набуває вміння педагога управляти собою, своїми емоціями, поведінкою в стресових умовах, відновлюватися та повертатися до стану психологічного благополуччя та функціонування.
За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров'я і професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми. На початку 70-х років минулого століття Х. Дж. Фрейденбергер упровадив поняття «професійне вигорання» для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно взаємодіють з клієнтами, постійно перебувають в емоційно насиченій атмосфері у процесі виконання професійних обов’язків [4, с. 275]
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає синдром вигорання як фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що зумовлює зниження продуктивності праці, втому, безсоння, підвищену схильність до соматичних захворювань та інші негативні явища. Професор психології Каліфорнійського університету К. Маслач уточнила це поняття, окресливши його як синдром, що супроводжується розвитком заниженої самооцінки, негативного ставлення до роботи та втрати розуміння й співчуття до клієнтів. На думку дослідниці професійне вигорання є переважно емоційним виснаженням, що виникає на фоні стресу, викликаного міжособистісним спілкуванням [5, c. 63-74].
Однією з основних умов збереження працездатності й здоров’я педагогічних працівників є завчасна профілактика негативного впливу професії. Головними засадами профілактики професійного вигорання та здорового довголіття є оволодіння уміннями: управляти собою, зокрема в емоційно напружених ситуаціях, екологічно реагувати та сприймати емоції інших людей, а також способами самозбереження психічного здоров’я, антистресовими навичками, техніками самотурботи й самовідновлення, тілесними практиками та прийомами релаксації.
Незважаючи на значну кількість теоретичних досліджень з означеної теми, окремої уваги потребує розробка цікавих занять із застосуванням сучасного психолого-педагогічного інструментарію, які б сприяли формуванню вмінь педагогів, що зміцнюють здоров’я на тілесному, емоційному та ментальному рівнях. А це і є найкраща профілактика професійного вигорання. У якості засобу профілактики професійного вигорання педагогів нами обрано соціально-психологічний тренінг.
Цій темі й присвячена стаття, мета якої полягає у висвітленні структури та змісту соціально психологічного тренінгу «Управляю собою» для педагогів як засобу профілактики професійного вигорання.
Метою авторського тренінгу «Управляю собою» є відновлення емоційної рівноваги, актуалізація внутрішніх ресурсів педагогів шляхом самопізнання, налагодження контакту і комфортних стосунків зі собою, засвоєння технік управління собою на тілесному, ментальному, емоційному рівнях.
Стосунок з собою є важливим. Від того, ким вважає себе людина в глибині душі (професіоналом, порядною людиною, турботливою мамою або невдахою…) залежить якість її життя, стан здоров’я, і ставлення інших до неї. Зовнішній світ просто існує і є таким, яким є. А бачення цього світу напряму залежить від того, чим ми наповнені всередині. Те, що вважаємо важливим, правильним, хорошим або гідним; переконання щодо себе та інших, вірування, внутрішні настанови, цінності утворюють ніби фільтри (наприклад, «людям довіряти не можна», «життя – це боротьба» тощо), через які інформація із зовнішнього світу надходить у мозок, там вона знаходить відгук у думках й емоціях; визначає, що, як і чому ми робимо або не робимо.
Є велика частка правди у вислові Сократа «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!». В основі поняття «управління собою», – думками, емоціями, стосунками, психологічними кордонами, загалом своїм життям, є ключова ідея: «Що всередині – то й зовні». Зовнішні досягнення, успіхи, перешкоди є проєкцією внутрішніх процесів. Зміни починаються всередині, потім відбуваються зовні. Глибоке усвідомлення свого внутрішнього світу допомагає розуміти не лише себе, а й і інших людей, їх вчинки й мотиви поведінки. Саме розуміння є містком до налагодження комунікації.
Програма тренінгу складена таким чином, щоб заглибитися і дослідити самих себе, краще зрозуміти й дійти згоди з собою; збалансувати різні сфери життя; навчитися управляти собою для досягнення позитивних змін у житті. Запланованими здобутками участі у тренінгу є:
- поліпшення комфорту всередині себе шляхом кращого розуміння і прийняття себе;
- поглиблення усвідомлення контакту зі собою: на тілесному, емоційному і ментальному рівнях;
- психоедукація з питань управління собою, емоційного реагування й поведінки, зокрема, в стресових ситуаціях;
- опанування тілесними практиками: антистресового дихання, м’язового розслаблення та самодопомоги у складних життєвих ситуаціях;
- засвоєння дієвих комунікативних технік, прийомів управління емоціями, корисних у педагогічній діяльності.
У реалізації тренінгу застосовуються такі методи: інтерактивні мінілекції, «мозковий штурм», самооцінювання, обговорення хвилюючих питань і групові дискусії, обмін досвідом, перегляд відеофрагментів та їх аналіз, вправи з метафоричними картами, вправи на м’язове розслаблення, відпрацювання конкретних умінь у вправах з використанням інноваційного психолого-педагогічного інструментарію «Управляю собою», запитання – відповіді, домашні завдання, анкетування та ін. [1; 2; 3; 4].
У цій статті наводимо структуру авторського тренінгу «Управляю собою».
І. Вступна частина. Тренінг починається зі вступної частини, яка містить: привітання та презентацію тренера, знайомство, оголошення цілей тренінгу, проєктування результатів, погодження норм участі. Рекомендовані вправи до вступної частини [1].
1. Вітальне слово тренера. Надання інформації про тренінгову програму, орієнтація учасників на інтерактивну методику навчання.
2. Знайомство «П'ять пальців». Нестандартне знайомство учасників групи, створення комфортного простору взаємодії.
3. Притча «Розладнаний інструмент» як вступ до теми. Аналіз притчі у контексті теми.
4. Вправа «Пісочний годинник». Планування результатів та визначення кола питань для розгляду на тренінгу.
5. Погодження домовленостей, які створюють «простір розвитку», психологічну та фізичну безпеку та прискорюють досягнення запланованих результатів.
ІІ. Основна частина. Цілі: освоєння компетенцій щодо управління собою на тілесному, емоційному і ментальному рівнях, набуття нового досвіду, моделей ефективних стратегій мислення й поведінки, виконання вправ для розігріву й позитивного налаштування. Рекомендовані вправи до основної частини [1].
1. Вправа «Мудрі думки» для розігріву та занурення у тему тренінгу.
2. Мозкова атака «Управляти собою – це означає…». Формула екологічного «управління собою». Робота у малих групах.
3. Вправа «Чарівна крамниця». Дослідження якостей, необхідних для того, щоб краще управляти собою, зокрема, у складних ситуаціях.
Тренінг охоплює важливі теми, що стосуються засвоєння компетенцій управління собою на рівні емоцій, переконань, комунікації та ознайомлення з тілесними практиками для самодопомоги й самовідновлення.
Тема 1. «Управляю собою: рівень емоцій». Мета: розуміння впливу емоцій на здоров’я, стосунки, якість життя загалом; усвідомлення важливості розвитку емоційного інтелекту, відпрацювання умінь управляти емоціями.
4. Вправа «Заборона на емоції». Усвідомлення важливості екологічного висловлення емоцій або їх вивільнення.
5. Самооцінка вмінь управляти емоціями за допомогою розробленого опитувальника.
6. Відпрацювання вправ та технік на вибір тренера з психолого-педагогічного інструментарію «Управляю собою» [1]: «Включаємо внутрішнього спостерігача», « П’ять кроків управління емоціями», «Барометр», техніка «СТОП», «Будь у ресурсі!», «Будь у мажорі!», «Дві формули мажорного настрою», «Вітерець усмішки», «Емоції за викликом», «Самокоучинг», «Емоційний аналіз дня», «Про це я подумаю завтра...», «Зовнішній спостерігач», «Не хочу–хочу», «Намалюй свій стан», «Бубоніння», «Володар часу», «Висловлюйся в категоріях бажань», техніка «Фільтр», «Хочу–боюся», «Думай ресурсно!», «Позбався від базіки».
Тема 2 «Управляю собою: рівень комунікації». Мета: вдосконалення комунікативної компетентності фахівців для успішного функціонування у професійному середовищі і суспільстві, опанування сучасними комунікативними моделями; дослідження можливостей застосування своїх переваг у взаємостосунках.
7. Портрет супер комунікатора. Створення спільно з учасниками образу суперкомунікатора.
8. Самооцінка комунікативних вмінь, наведених в опитувальнику.
9. Відпрацювання вправ та комунікативних технік на вибір тренера [1]: «Зі мною все Окей!», «Дзеркало», «Практика вдячності», «П’ять пальців», «Чотири кроки екологічної комунікації», «Заохочуй співрозмовника», «Спілкуйся «мовою потреб», техніка «Самовираження без критики», «Повтори ― погодься ― додай!», техніка підкреслення значущості партнера, техніка приєднання до цінностей та підкреслення спільності, «Висловлюй емоції!», «Екологічний зворотний зв’язок іншим та собі», «Факти замість припущень», техніка «Отримувати - віддавати», «Шукай вихід з глухого кута!», «Крок назад», «Випускання пари», «Переживати чи діяти?», тест «Як Ви захищаєте власні психологічні кордони?», «Віддзеркалюй позитивне, а негативне...», «Асертивна відмова», «Стресова комунікативна ситуація. Що робити?», техніка нейтралізації емоційного осаду, «Якщо подивитися інакше...», «Кожен мотивує себе сам!» «Чарівне слово «Замість», «Повинен–хочу–обираю».
Тема «Управляю собою: тілесні практики». Мета: відновлення емоційної рівноваги та пробудження внутрішніх ресурсів шляхом оволодіння тілесними практиками зняття напруги.
10. Психосоматична карта емоцій. Дослідження взаємозв’язку емоцій і здоров’я.
11. Самооцінка рівня психофізіологічної саморегуляції, наведених в опитувальнику.
12. Освоєння тілесних практик на вибір тренера [1]: «Антистресове дихання», «Видих із полегшенням». «Заспокійливе дихання «4-4-6-2». «Глибоке дихання». «Дихання сили».» Спостереження за диханням». Дихання «Опануй себе». «Ритмічне дихання під час ходи». «Когерентне дихання як щодення практика». «Дихання радості», «Гора з плечей», «Мінус – плюс», «Напружена-вільна хода». «Техніка швидкого відпускання неприємної ситуації», «Потягнулися – зламалися», «Хребці-вагончики», «Деколи корисно і посміятися!», «Зцілюючий плач», «Обійми метелика», «Цілющий крик», «Спонтанний танець», «Струшувати зайве», «Емоційна підзарядка через рух», «Мені добре», «Мені завжди щастить!», «Постава», «Асиметрична гімнастика, «Масаж пальців», «Самомасаж простукуванням», техніка заземлення «Дерево».
13. Проєкт роботи над собою. Складання проєкту самовдосконалення компетенцій управляти собою після завершення тренінгу з зазначенням конкретних дій та термінів.
ІІІ. Завершальна частина. Мета: порівняння отриманого досвіду з запланованими на початку тренінгу результатами, рефлексія, підведення підсумків, позитивний та яскравий ритуал прощання.
14. Вправа «Пісочний годинник». Що заплановано і що зроблено?
15. Порівняння з запланованими результатами. Підведення підсумків. Анкетування (при потребі).
На тренінгу педагогічні працівники не тільки отримують життєво важливу інформацію, а й освоюють техніки психофізіологічної, світоглядної, інтелектуальної та емоційної саморегуляції, що дає їм можливість навчитися володіти власними емоційними реакціями; досягати рівноваги, спокою та внутрішнього комфорту; швидко активізуватися та відновлювати сили.
Змістове наповнення занять може видозмінюватися залежно від особистості й рівня професійної підготовки ведучого, складу групи, від кількості годин. Творче використання цієї методики сприятиме створенню психологічних умов для формування умінь управляти собою як життєвого ресурсу особистості та засобу профілактики професійного вигорання вчителів, збереженню їхнього психічного здоров’я, а також більш конструктивному виконанню повсякденних професійних завдань..
Список використаних джерел
1. Матійків І. М. «Управляю собою» [метод. посібн.; картки з психологічними техніками]. Львів: «Латона», 2023. 32 с.
2. Матійків І.М. Тренерська майстерність: теорія і практика [метод. посібн.]. 2-ге вид., виправл. та допов. Львів : Сполом, 2024. 496 с.
3. Матійків І.М. Управління емоціями у педагогічній діяльності [метод. посібник] – К. : 7БЦ, 2023. 152 с.
4. Технології роботи організаційних психологів : навч. посібник для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядипломної освіти / [за наук. редакцією Л. М. Карамушки]. К. : Фірма «Інкос», 2005. 366 с.
5. Maslach C. Prevention of burnout : New perspectives / C. Maslach, J. Goldberg // Applied and preventive Psychology. 1998. V. 7. Р. 63–74.
Для проведення тренінгу використовується колода "Управляю собою"
